А

Арбітражна реформа відкрила Україну для іноземних інвесторів - і закрила лазівки для судового саботажу - стаття Володимира Місечко для the Page

Правила гри у сфері вирішення бізнес-спорів в Україні відтепер змінюються: стають глобальнішими та гнучкішими. Україна істотно просунулася в напрямку до статусу проарбітражної юрисдикції.
 
З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу» від 28.04.2026 р. № 4856-IX (який набрав чинності 21 травня 2026 року) українське арбітражне регулювання наблизилося до світових практик. Що конкретно це означає для бізнесу? Які зміни та можливості несе?
 
Більш широке розуміння поняття «міжнародний спір»
В закон імплементовано положення ЮНСІТРАЛ – міжнародного еталону для арбітражного права. Раніше трактування міжнародних спорів в Україні було дещо лінійним і часто обмежувалося формальними критеріями: комерційні підприємства сторін знаходяться в різних державах, або місце виконання значної частини зобов’язань / місце найтіснішого зв’язку перебуває за кордоном тощо. Тепер закон запроваджує гнучкіше визначення.
 
Основні новели:
  • Критерій іноземного елемента в правовідносинах. До «міжнародних» відносять спори, що випливають із зовнішньоекономічних контрактів, навіть якщо обидві сторони є резидентами України, але предмет контракту передбачає перетин кордону товарами, послугами, капіталом.
  • Спори за участю компаній з іноземними інвестиціями. Якщо одна зі сторін – українська юридична особа, заснована іноземним інвестором, і спір пов’язаний із такими інвестиціями, він може визнаватися міжнародним, навіть якщо контрагент теж український.
  • Можливість віднесення до міжнародного спору за згодою сторін. Йдеться про ситуації, коли сторони прямо домовилися про міжнародний арбітраж, а обставини свідчать про суттєвий зв’язок із міжнародною економічною діяльністю.
Для підприємців це означає, що навіть спір між двома українськими компаніями тепер може бути переданий до міжнародного комерційного арбітражу (наприклад, МКАС при ТПП України), якщо він пов’язаний зі зовнішньоекономічною операцією чи іноземними інвестиціями.
 
Розширення підсудності у сфері ЗЕД
Закон суттєво розширює перелік спорів, що можуть передаватися на розгляд міжнародного комерційного арбітражу з місцем арбітражу в Україні.
 
Серед них:
  • Корпоративні спори з іноземним елементом. Стали арбітрабельними спори між учасниками ТОВ, що мають іноземних інвесторів, а також спори про вихід / виключення учасника, оскарження рішень органів управління.
  • Спори щодо публічних закупівель, які мають транскордонний характер. Якщо тендер проводився за участю іноземних постачальників або на кошти міжнародних організацій, сторони можуть передбачити арбітражне застереження.
  • Спори, пов’язані з інтелектуальною власністю, щодо перевезень, страхування, фінансових послуг у сфері ЗЕД тощо.
Можливість розгляду інвестиційних спорів за участю держави Україна
Закріплення можливості розгляду інвестиційних спорів за участю держави, державних органів та іноземних інвесторів – це справжній тектонічний зсув для великих проєктів. До прийняття закону № 4856-IX будь-який крупний спір між іноземним інвестором та державою Україна (або держорганами) автоматично прямував у дорогі закордонні арбітражні інституції – наприклад, до Парижа (ICC), Лондона (LCIA) чи Стокгольма (SCC). Це суттєво здорожчувало процес для обох сторін.
 
Новий закон офіційно закріпив можливість розгляду інвестиційних спорів за участю держави Україна, її органів та іноземних інвесторів у міжнародному комерційному арбітражі безпосередньо в нашій юрисдикції. Ба більше – Кабміну рекомендовано включати МКАС при ТПП України до двосторонніх угод про захист інвестицій як один із базових майданчиків для вирішення майбутніх спорів.
 
Більша процесуальна автономія арбітражних установ
Реформа суттєво обмежує можливості для так званого процесуального саботажу. Постійно діючі арбітражні установи отримали набагато більшу процесуальну автономію (незалежність у регулюванні внутрішніх процедур).  
 
Оновлено правила призначення арбітрів та процедуру їхнього відводу (усунення арбітра через сумніви в його неупередженості). Найголовніше – рішення арбітражної установи щодо призначення чи відводу арбітрів відтепер не підлягають судовому оскарженню у державних судах. Раніше недобросовісна сторона могла заблокувати арбітраж на місяці чи навіть роки, просто оскаржуючи кандидатуру арбітра через суди. Тепер цей інструмент зловживання ліквідовано.
 
Як це стосується українських підприємців і що їм варто зробити?
  1. Провести ревізію арбітражних застережень у поточних контрактах.
Чи дозволяють зовнішньоекономічні та інвестиційні договори скористатися новими можливостями? Можливо, варто укласти додаткову угоду, щоб прямо передбачити арбітраж там, де раніше це було ризиковано.
 
  1. Врахувати можливість арбітражу між українськими компаніями.
Якщо обидві сторони є резидентами України, але контракт має зовнішньоекономічний характер (наприклад, експорт товару через комісіонера, виробнича кооперація з подальшим експортом), тепер реально передати спори до МКАС замість господарського суду, що може бути вигідніше через швидкість і конфіденційність.
 
  1. Взяти на озброєння інструменти захисту інвестицій від дій держави.
Для іноземних інвесторів або представників таких інвесторів є пряма можливість арбітражного розгляду спорів із Кабміном або місцевою владою (у межах інвестиційного договору). Потрібно проаналізувати укладені з державою договори оренди, концесії, приватизаційні зобов’язання – чи можна туди включити арбітражне застереження.
 
  1. Скористатися можливістю економії на юридичних витратах.
Працюючи із контрагентом, який має іноземні інвестиції, або підписуючи контракт із закордонним постачальником, більше немає потреби погоджуватися на розгляд спорів у дорогій Швейцарії чи Великій Британії лише заради того, щоб іноземний партнер почувався у безпеці. Тепер можна прямо вказувати місцем арбітражу Україну (наприклад, МКАС та Морська арбітражна комісія (UMAC) при ТПП), адже тут діють ті самі зрозумілі правила ЮНСІТРАЛ, але цінник на арбітражні збори та послуги локальних юристів буде в рази меншим.
 
  1. Комфортно, швидко та конфіденційно вирішувати корпоративні спори за участю іноземного інвестора.
Якщо в український проєкт чи ТОВ залучений іноземний інвестор, будь-які корпоративні спори всередині компанії тепер можна вирішувати через механізми міжнародного комерційного арбітражу прямо на місці, не виходячи в публічне поле державних судів.
 
Висновки
Прийняття закону № 4856-IX – це значний крок в наближенні національного законодавства до стандартів ЮНСІТРАЛ, що підвищує рівень довіри до України як напрямку інвестування. Для українського бізнесу відкриваються ряд можливостей, які варто враховувати під час планування контрактів, ба більше – діючі ЗЕД-договори теж доцільно переглянути.
 
Можливості вирішувати широкий перелік спорів, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, в Україні – це нагода скоротити витрати, а ліквідація лазівки зі зверненням в державні суди для оскарження призначення арбітрів – перспектива пришвидшення процесів. Арбітражний процес рухатиметься без штучних пауз. Час розгляду комерційного спору скоротиться, а бізнес не буде потерпати від того, що кошти чи активи роками перебувають в замороженому стані через судову тяганину.
 
Однак варто врахувати, що повноцінне застосування всіх можливостей, закріплених в законі, буде доступним не одразу. Зокрема, потрібен час на оновлення регламентів арбітражних установ, тобто внесення змін до відповідних внутрішніх документів.
 
Більше за посиланням.