Як оформити відстрочку від мобілізації - поради Яни Будової для The Page

З моменту введення військового стану на території України та запровадження мобілізації громадян, багато осіб стикаються з питаннями призову на військову службу, маючи низку підстав для відстрочки.

На сьогоднішній день, питання оформлення права на відстрочку від призову під час мобілізації є особливо актуальним.

Для початку нагадаємо хто має право на відстрочку від мобілізації.

Так, стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить чіткий перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, серед яких:

Працівники, які заброньовані за державними органами підприємствами, установами, організаціями.
Особи з інвалідністю або особи визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я (на термін 6-12 місяців).
Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Особи, які самостійно виховують дитину до 18 років.
Особи, які виховують дитину з інвалідністю.
Особи, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, батьками (своїми чи одного з подружжя).
Особи, у яких на утриманні повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи.
Особи, у яких на утриманні діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування.
Особи, які мають дружину (чоловіка) або батьків (своїх чи одного з подружжя) з І або ІІ групою інвалідності.
Опікуни недієздатних осіб.
Особи, які мають неповнолітню дитину, якщо один із подружжя проходить військову службу.
Працівники військового управління та правоохоронних органів.
Студенти, аспіранти, докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою;
Наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Особи, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час участі в АТО.

Як реалізувати право на відстрочку під час мобілізації?

Якщо ви маєте право на відстрочку від мобілізації, вам необхідно подати заяву документи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату) за місцем військового обліку разом з документами, які підтверджують таке право. Перелік необхідних документів може різнитися залежно від підстави відстрочки.

Детальніше розглянемо найактуальніші підстави відстрочки та порядок їх оформлення:

Особи на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Нещодавніми змінами до законодавства право на відстрочку для батьків, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей, було дещо звужено. Тепер законодавцем чітко прописано перелік документів, необхідних для підтвердження такого права, серед яких обов’язковим є свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного.

Нагадаємо, що до ухвалення цих змін, на відстрочку могли претендувати батьки, які документально підтвердили факт утримання трьох та більше дітей, за відсутності при цьому обов’язкового запису про їх батьківство. На разі, така можливість фактично відпала через чітке врегулювання питання з документами, які подаються для оформлення такого права, а саме свідоцтва про народження дітей, де батьком вписано саме військовозобов’язаного, який претендує на відстрочку.

Окрім підтвердження факту батьківства до заяви необхідно долучити ряд документів, в залежності від сімейних обставин, до прикладу:

якщо всі троє та більше неповнолітніх дітей народжені від одного шлюбу, який станом на дату подання заяви не розірваний, тоді військовозобов’язаний подає свідоцтва про народження трьох та більше дітей, де він записаний батьком та свідоцтво про одруження.
якщо шлюб між батьками, які мають трьох та більше спільних неповнолітніх дітей розірваний або якщо діти військовозобов’язаного народжені від різних шлюбів, то до свідоцтв про народження дітей необхідно долучити свідоцтво про розірвання шлюбу/рішення про розірвання шлюбу та рішення суду про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Важливим моментом також є відсутність заборгованості зі сплати аліментів, що додатково підтверджується довідкою встановленого зразка, яка видається уповноваженим представником органу виконавчої влади.

Тобто, в даному випадку, законодавець вимагає підтвердити одним із перелічених вище документів факт проживання дітей разом з військовозобов’язаним, який претендує на оформлення права на відстрочку.

Актуальна судова практика свідчить про те, що суди скептично ставляться до ситуацій, коли факт утримання дітей доводиться лише сплатою аліментів. До прикладу, Рішення Київського апеляційного суду у справі №752/12736/23, де на підтвердження перебування дітей на утриманні заявником надано свідоцтво про народження та дані щодо сплати аліментів. Судом встановлено, що факт сплати аліментів сам по собі не свідчить про повноту визначення, чи перебуває особа на утриманні. Дані про регулярність такої виплати, її обсяг, добровільність інших платежів на утримання дітей матеріали справи не містять, рішення про визначення місця проживання дітей разом з батьком у матеріалах справи також відсутнє. Окрім іншого, апеляційний суд вказує на те, що доказів на підтвердження факту перебування дітей на утриманні заявника в матеріалах недостатньо, всі заінтересовані особи не залучені, і саме за таких додаткових підстав відмовляє у задоволенні заяви.

Тобто, в даній справі, суд апеляційної інстанції звернув особливу увагу на те, що подаючи заяву до суду про встановлення факту перебування на утриманні, заявник (військовозобов’язаний) не зазначає заінтересованими особами мам спільних із заявником дітей, які і повинні свідчити щодо утримання їх спільних дітей, оскільки такий обов'язок покладається на обох батьків.

Отже, виходячи з системного аналізу останньої судової практики, подаючи заяву про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовозобов’язаного, слід обов'язково залучати другого (других) з батьків як заінтересованих осіб та надавати докази, які не лише свідчать про сплату аліментів, але й підтверджують достатність та системність сплачених на дітей коштів, а також їх спільне місце проживання з особою, яка просить суд встановити факт такого утримання.

Особи, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

В даному випадку, головним завданням військовозобов’язаного є довести той факт, що в особи з інвалідністю відсутні особи, які в силу Закону зобов’язані здійснювати догляд за такими особами.

Насправді, формулювання самої диспозиції норми є досить суперечливим, оскільки, на наше переконання, обов’язок «доглядати» не виникає в силу Закону, а має встановлюватися на підставі рішення суду та за умов, що така особа має можливість такий догляд здійснювати.

Умовно кажучи, Сімейним кодексом України визначено обов’язок працездатних дітей утримувати своїх непрацездатних батьків та навпаки – обов’язок працездатних батьків утримувати своїх непрацездатних дітей. Це саме стосується і подружжя. Тобто, обов’язок стосується саме утримання, а не догляду, про який йдеться під час оформлення права на відстрочку.

Проте, на практиці довести той факт, що такі особи відсутні, все ж таки доведеться. До прикладу, якщо військовозобов’язаний має із числа своїх батьків чи батьків свого подружжя, осіб з інвалідністю І-ІІ групи, то в першу чергу необхідно довести відсутність невійськовозобов’язаних осіб першої лінії споріднення, які можуть здійснювати догляд за особою з інвалідністю. Як відомо, до першої групи споріднення осіб, які мають при цьому обов’язки утримувати/доглядати, у нас належать: батьки та діти.

Отже, в залежності від сімейних обставин особа, яка має намір оформити право на відстрочку по такійпідставі, має надати:

Документ, що підтверджує родинні зв’язки:

для військовозобов’язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю – свідоцтво про народження особи;
для військовозобов’язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи – свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб.

Документ, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду – однин із документів: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Заява за формою згідно з додатком 15 Постанови 560 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання.
Документ, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи – довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Головною вимогою є підтвердження того, що військовозобов’язаний навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти (послідовний).

На підтвердження цього, до відповідного відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки по місцю обліку необхідно подати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Вирішальним є запис в довідці про те, що особа не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Якщо навчання відбувається в медичному закладі, то на підтвердження свого права на відстрочку має бути подана довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров’я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Замість висновку. Пам’ятайте, що на сьогоднішній день, реалізувати своє право на відстрочку можливо виключно за умови, якщо військовозобов’язаний стоїть на військовому обліку та має актуальний військово-обліковий документ (який відповідає віку військовозобов’язаного).

Подання документів має відбуватися виключно від імені та за підписом особи, яка претендує на відстрочку шляхом особистого звернення до відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки або ж засобами поштового зв’язку (Укрпоштою) з описом вкладення.

Зауважимо, що з юридичної точки зору, подання документів поштою прирівнюється до особистого подання (що підтверджено постаново Верховного Суду), проте на практиці, працівники ТЦК та СП скептично ставляться до листів, які надійшли засобами поштового зв’язку та досить часто відмовляють в розгляду вимагаючи особисту присутність військовозобов’язаного. Тому, по можливості, радимо все ж таки звертатися особисто за місцем свого обліку та обов’язково зафіксувати факт подання вами заяви на відстрочку (проставленням вхідного номеру на другому примірнику заяви).

Щодо строків розгляду, то законодавцем встановлено сім робочих днів, але знову ж таки, багато чого залежить від вашої підстави на відстрочку, конкретного ТЦК та СП та його навантаження, а також способу подання заяви (особисто чи поштою). Тому, не рідко строки розгляду можуть сягати і місяця.

І останнє, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України, а тому більш за все, право на відстрочку необхідно буде продовжувати.

Більше за посиланням.