В

Визнання права власності на спадкове майно

Навіть коли особа стовідсотково має право на спадщину за заповітом чи за законом, не завжди вдається реалізувати це право стандартним шляхом – тобто оформити документи у нотаріуса.
 
В результаті звернення до нотаріуса спадкоємець отримує відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно (нерухомість та/або земельну ділянку) і не проводилася державна реєстрація цього майна. Для таких випадків законодавством передбачена процедура визнання права власності на спадкове майно через суд.
 
Чому можуть бути відсутніми правовстановлюючі документи?
До 2002-2004 років земельним ділянкам не присвоювалися кадастрові номери, а до 2013 року не існувало Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто видавалися документи у паперовій формі і не вносилися в електронні реєстри – не проводилася державна реєстрація майна. Вочевидь, паперові документи могли загубитися – і їх відновлення – ще та задачка навіть для самого власника (спадкодавця), не говорячи вже про його спадкоємців.
 
Про які документи взагалі йдеться?
Якщо це об’єкт нерухомості (приватний будинок чи квартира), то серед документів, що посвідчують право власності:
  • договір купівлі-продажу;
  • свідоцтво, видане органом приватизації;
  • свідоцтво про право на спадщину;
  • рішення суду, що набрало законної сили тощо.
Але з 2013 року при здійснення будь-яких операцій з нерухомістю відомості почали заносити в держреєстр речових прав. Відтоді право власності можна підтвердити відповідним витягом з цього реєстру.
 
Якщо це земельна ділянка, то це може бути насамперед державний акт, а також ряд інших документів. Після 2013 року це також може бути витяг з держреєстру. Якщо право власності на земельну ділянку, зокрема земельну частку (пай), посвідчується державним актом старого зразка (червоного кольору), виданим до 2002-2004 року, це для спадкоємця велика проблема.
 
Це означає, що ділянка не має кадастрового номеру – не була виділена в натурі та не має конкретних меж, не внесена до Державного земельного кадастру. Для того щоб провести державну реєстрацію такої ділянки, присвоїти їй кадастровий номер, потрібно попередньо розробити технічну документацію, звернувшись до сертифікованого інженера-землевпорядника або відповідної організації.
 
Особливості подання судового позову
В законодавстві визначається, що подання позову до суду щодо визнання права власності на спадкове майно – це винятковий спосіб захисту прав та інтересів, що застосовується лише у разі наявності перешкод в нотаріальному оформленні документів на спадщину. Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, особа може пред’явити позов стосовно визнання її права власності:
  • якщо таке право оспорюється чи не визнається іншою особою;
  • у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Щодо сторін у справах про визнання права власності на спадкове майно:
  • належним позивачем є спадкоємець, який не може оформити спадщину через нотаріуса;
  • належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину, у разі його відсутності/ усунення від права на спадкування/ неприйняття спадщини/ відмови від прийняття – відповідний орган місцевого самоврядування.
Здебільшого за наявності доказів та обґрунтувань, коректного оформлення процесуальних документів суди задовольняють позовні вимоги спадкоємців. Однак частина таких справ пов’язана з ускладненнями, наприклад, коли йдеться про визнання права власності на самочинно збудовану нерухомість. В подібних випадках результати не настільки прогнозовані, потрібно пройти чимало юридичних процедур та докласти зусиль. 
 

Ми маємо досвід та розуміння вирішення складних ситуацій, тому будемо раді допомогти, звертайтесь.

Наші контакти: +38044 334-42-55, [email protected]