К

Коригування митної вартості товарів

Щороку українські суди розглядають тисячі справ, пов’язаних з неправомірними рішеннями митних органів. Понад 75% з них стосуються визначення митної вартості товарів. Це болюче питання для бізнесу, який здійснює імпортні операції. Однак хорошою новиною є те, що близько 90% таких справ виграють підприємці. А з митних органів стягуються витрати на судовий збір та допомогу адвоката.
 
Як виникають спори?
Найчастіше події розвиваються наступним чином:
  • при митному оформленні товарів, які ввозиться на територію України, імпортер (декларант) визначає їх митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту)*;
  • митний орган надсилає запит на додаткові документи;
  • після їх отримання митний орган приймає рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу, не враховуючи наданих документів:
  • декларант опиняється перед вибором: доплачувати митні платежі (а потім ще й платити більше податків) або оскаржувати рішення митного органу.
*Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, є перший метод – за ціною договору. Додаткові методи застосовуються тільки у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом.
 
Натомість митні органи зараз досить часто звертаються при визначенні митної вартості товарів до автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) і саме на основі згенерованих цією системою форм митного контролю виникають сумніви щодо заявленої митної вартості товарів. Але в системі не міститься уся необхідна інформація щодо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу. І тому отримані з АСУР відомості не можуть мати першочергового значення у порівнянні з документами про товари, наданими декларантом.
 
До відома! Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, міститься в ст.53 МК України. Серед них – зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, банківські платіжні документи, транспортні (перевізні) документи тощо.
 
Чому оскарження рішень митних органів в суді має високу ефективність?
Як доводить практика, адміністративний шлях оскарження рішень митних органів – подання скарги у вищий за підпорядкуванням орган – не відзначається ефективністю. А от суди здебільшого визнають аргументів митних органів щодо коригування митної вартості товарів формальними та безпідставними.
 
Зокрема, митному органу в суді не вдається довести, що надані декларантом документи містять розбіжності, не містять достовірних і об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Однак позов до суду потрібно підготувати належним чином, підкріпивши його доказами та обгрунтуваннями.
 
Важливо! Справи цієї категорії розглядаються адміністративними судами. Строк звернення до суду становить 6 місяців з моменту прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
 
Адміністративний позов має містити наступні вимоги:
  1. визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів;
  2. визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про коригування митної вартості товарів.
 
Ціна позову при цьому – це різниця митних платежів, що були визначені декларантом та митним органом.
 

Ми маємо досвід та розуміння вирішення складних ситуацій, тому будемо раді допомогти, звертайтесь.

Наші контакти: +38044 334-42-55, [email protected]