Стягнення заборгованості, штрафів та пені

Оновлено: листопад 2026

Контрагент не платить за товар, послуги чи оренду, а на претензії не відповідає. Чи отримає кредитор гроші, залежить від трьох речей: як порахувати вимоги, чи не сплили строки і чи вдасться вчасно заблокувати активи боржника. З 28 серпня 2025 року правила нарахування пені між компаніями змінилися, тому договори, укладені раніше, варто перечитати з урахуванням нових норм.

Що можна стягнути

Крім основного боргу, кредитор може вимагати:

3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України). Вони належать кредитору в силу закону, навіть якщо договір про них нічого не каже;
пеню і штраф;
збитки, якщо їх розмір можна довести;
судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що 3% річних та інфляційні втрати не є неустойкою, тому суд не може їх зменшити. Пеню і штраф суд зменшити може, якщо вони значно перевищують збитки кредитора (ч. 3 ст. 551 ЦК). При цьому суд враховує співвідношення боргу і санкцій, поведінку сторін і майновий стан боржника. Тому основою вимоги мають бути борг і нарахування за ст. 625 ЦК, а неустойку варто обґрунтовувати окремо.

Пеня після скасування Господарського кодексу

З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб». Неустойку між суб'єктами господарювання тепер регулює Цивільний кодекс.

Для кредитора це означає таке:

більше не діє правило ч. 6 ст. 232 ГК, за яким штрафні санкції нараховувалися лише за шість місяців прострочення. Тепер пеню можна рахувати за весь період, у межах позовної давності;
ч. 3 ст. 549 ЦК тепер прямо встановлює пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Договір може передбачити менший розмір, але не більший;
якщо прострочення почалося до 28 серпня 2025 року, підхід судів ще формується. Розрахунок пені для таких боргів варто готувати у двох варіантах;
посилання в договорі на статті ГК не робить неустойку недійсною, але суд оцінюватиме цю умову вже за Цивільним кодексом.

Строки

Загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК). Для вимог про стягнення неустойки вона один рік (ст. 258 ЦК).
Під час воєнного стану позовна давність продовжувалася. З 4 вересня 2025 року цю норму виключено Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, і строки знову спливають. Як рахувати давність за боргами, які виникли під час воєнного стану, практика ще остаточно не визначила. Тому старі борги варто перевірити негайно.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли про це заявить боржник. Але розраховувати, що боржник цього не зробить, не варто.

Претензія і вибір процедури

У господарських спорах досудова претензія не обов'язкова (ст. 19 Господарського процесуального кодексу України). Проте вона фіксує вимогу кредитора, а для договорів без строку оплати визначає момент, з якого рахується прострочення. Нерідко претензія вирішує питання і без суду.

Далі обирають процедуру:

безспірну вимогу за письмовим договором на суму до 100 прожиткових мінімумів (у 2026 році це 332 800 грн) можна заявити через судовий наказ. Це швидше і дешевше, ніж позов;
справи з ціною позову до 100 прожиткових мінімумів суд вважає малозначними. Їх розглядають у спрощеному провадженні, як правило без виклику сторін;
решту справ розглядають у загальному позовному провадженні.

За Законом України «Про судовий збір» збір за майновий позов юридичної особи становить 1,5% ціни позову, але не менше 3 328 грн і не більше 1 164 800 грн (ставки 2026 року). Якщо позов подати через «Електронний суд», збір множиться на коефіцієнт 0,8.

Арешт активів боржника

Головний ризик для кредитора не в тому, щоб програти справу. Небезпечніше виграти її в боржника, у якого вже нічого немає. Арешт коштів або майна боржника можна просити разом із позовом (ст. 136, 137 ГПК) або ще до його подання. В останньому випадку позов треба подати протягом десяти днів.

Самої суми боргу суду для арешту недостатньо. Потрібні докази, що без арешту виконати рішення буде складно: виведення активів, відчуження майна, зміна учасників чи місцезнаходження, інші стягнення проти боржника.

Іноземний кредитор

Іноземна компанія звертається до українського господарського суду на загальних підставах. Для цього потрібні:

витяг з торговельного реєстру країни реєстрації;
довіреність на адвоката з апостилем або консульською легалізацією;
переклад цих документів, договору і первинних документів українською.

Якщо сторони підпорядкували договір іноземному праву, суд застосує саме його. Тоді нарахування за ст. 625 ЦК можуть бути недоступні. Якщо зобов'язання виражене в іноземній валюті, суд може стягнути борг у цій валюті.

Борг за розпискою

Розписка підтверджує укладення договору позики (ст. 1047 ЦК). У ній мають бути сума, валюта, факт передання грошей і обов'язок їх повернути. Якщо строк повернення не встановлено, позичальник має повернути гроші протягом 30 днів після вимоги (ст. 1049 ЦК). Тому спершу варто направити письмову вимогу і зберегти доказ її вручення. Борги фізичних осіб стягують у загальних судах за Цивільним процесуальним кодексом України.

Виконання рішення

Рішення виконує державна або приватна виконавча служба за Законом України «Про виконавче провадження». Більшість майнових стягнень можна передати приватному виконавцю. Його винагорода залежить від стягнутої суми, тому він зацікавлений у результаті. Виконавець розшукує рахунки й майно боржника, арештовує їх і забороняє відчуження. Якщо арешт вжили ще під час розгляду справи, на цьому етапі вже є що стягувати.

Послуги фірми

аналіз договору, первинних документів і позиції боржника, оцінка перспектив стягнення;
розрахунок основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу;
підготовка претензії, переговори з боржником;
подання заяви про видачу судового наказу або позовної заяви;
арешт коштів і майна боржника, зокрема до подання позову;
представництво в господарських і загальних судах усіх інстанцій;
представництво іноземних кредиторів в українських судах;
супровід виконання рішення в державній і приватній виконавчій службі.