В

Вихід іноземної платіжної установи на ринок України

Оновлено: листопад 2026
 
Іноземна платіжна установа чи установа електронних грошей хоче приймати або надсилати платежі в Україну, наприклад перекази від українців, які працюють в ЄС. Обслуговувати українських клієнтів напряму за ліцензією своєї країни вона не може. Є три законні шляхи, і від вибору залежить, що саме реєструвати, скільки часу це займе і які обов'язки перед Національним банком України виникнуть.
 
Як регулюється платіжний ринок України
Платіжні послуги в Україні регулює Закон України «Про платіжні послуги», а наглядає за ринком Національний банк України. Будь-який учасник платіжної системи може працювати в ній лише з дати, коли НБУ вніс відомості про нього до Реєстру платіжної інфраструктури. Порядок реєстрації встановлює Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затверджене постановою Правління НБУ від 26 вересня 2022 року № 208.
 
Україна не входить до ЄС, тому європейський «паспорт» платіжної установи тут не діє. Ліцензія, видана в Польщі, Литві чи іншій державі, сама по собі не дає права надавати платіжні послуги в Україні.
 
Шлях 1. Участь в українській міжнародній платіжній системі
Це найшвидший шлях для установ, які вже мають ліцензію у своїй країні. В Україні працюють міжнародні платіжні системи, оператори яких є українськими банками чи іншими резидентами.
 
Закон дозволяє іноземній установі стати учасником такої системи, якщо вона:
  • має право надавати відповідні платіжні послуги за законодавством країни реєстрації;
  • уклала договір про участь у платіжній системі за її правилами;
  • внесена до Реєстру платіжної інфраструктури НБУ.
Учасник може бути прямим, тобто працювати за договором з оператором системи, або непрямим, тобто працювати через прямого учасника, якого оператор уповноважив укладати такі договори.
 
Заяву про реєстрацію подає до НБУ не сама іноземна установа, а оператор платіжної системи, і подати її він має не пізніше ніж через 15 робочих днів після укладення договору. НБУ розглядає документи протягом 30 робочих днів і може продовжити цей строк ще на 30 робочих днів, якщо потрібно перевірити інформацію. Документи іноземною мовою подають з перекладом українською.
 
НБУ відмовляє в реєстрації, зокрема, якщо:
  • подано недостовірну інформацію;
  • торговельна марка учасника може ввести користувачів в оману;
  • протягом попереднього року до учасника застосовували санкції за порушення українського законодавства про фінансовий моніторинг, санкції чи валютне регулювання;
  • учасник, його власники чи керівники пов'язані з державою-агресором, перебувають під санкціями чи в переліках осіб, пов'язаних з терористичною діяльністю;
  • є інформація, що діяльність учасника становить загрозу національній безпеці України.
Тому ще до укладення договору варто перевірити структуру власності, керівників і пов'язані компанії установи. Відмова з цих підстав відкладає вихід на ринок щонайменше на рік.
 
Шлях 2. Власна ліцензія в Україні
Якщо установа хоче самостійно обслуговувати українських клієнтів, відкривати їм платіжні рахунки чи випускати картки, вона створює українську компанію і проходить авторизацію в НБУ як платіжна установа або установа електронних грошей. Цей шлях найдовший: НБУ перевіряє власників і джерела коштів, ділову репутацію керівників, бізнес-план, систему фінансового моніторингу та управління ризиками, а капітал має відповідати вимогам регулятора. Зате установа отримує повноцінний доступ до ринку і власні відносини з регулятором.
 
Шлях 3. Робота через український банк
Установа може не реєструватися в Україні сама, а працювати через український банк-партнер: банк відкриває їй кореспондентський рахунок або укладає агентський чи інший договір і зараховує кошти українським отримувачам. Головне навантаження з фінансового моніторингу та звітності в цьому разі несе банк. Але й умови співпраці, тарифи та вимоги до перевірки клієнтів визначає він. Цей варіант зручний для старту, коли обсяги ще невеликі.
 
Звітність і обов'язки після реєстрації
Учасник платіжної системи веде облік операцій і подає НБУ звітність про свою діяльність у системі та про платіжні операції. Склад звітності залежить від того, які саме послуги надає установа: перекази, випуск чи еквайринг платіжних інструментів, відкриття рахунків. Найчастіше йдеться про щомісячні дані про перекази і операції з платіжними інструментами, квартальні дані з фінансового моніторингу, а для ліцензованих в Україні установ — ще й про пруденційні нормативи, фінансову звітність і структуру власності. Перелік звітів і строки їх подання визначають нормативні акти НБУ, тож перелік для конкретної установи варто скласти ще до початку роботи.
 
Воєнний стан і валютні обмеження
Під час воєнного стану в Україні діють обмеження НБУ на валютні операції, транскордонні перекази і зняття готівки. З 2024 року НБУ поступово їх пом'якшує, тому ліміти змінюються кілька разів на рік. Іноземній установі варто перевірити, як чинні обмеження вплинуть на її продукт: які перекази за кордон дозволені, які ліміти діють для фізичних осіб і які операції потребують підтвердних документів.
 
З практики фірми
Фірма консультувала польську платіжну установу Fenige щодо участі в українській міжнародній платіжній системі. 
 
Послуги фірми
  • вибір шляху виходу на український ринок для іноземної платіжної установи;
  • перевірка установи, її власників і керівників на відповідність вимогам НБУ;
  • аналіз правил платіжної системи і договору про участь;
  • підготовка документів для реєстрації учасника платіжної системи в НБУ;
  • супровід авторизації платіжної установи чи установи електронних грошей в Україні;
  • визначення переліку звітності перед НБУ;
  • консультації щодо валютних обмежень і фінансового моніторингу.