Запит банку про походження коштів: як відповісти

Оновлено: листопад 2026

Банк надсилає лист із вимогою пояснити, звідки надійшли кошти, і додати документи. До відповіді він може зупинити операцію або обмежити обслуговування рахунку. Від того, наскільки повно і послідовно клієнт відповість на перший запит, найчастіше залежить, чи закінчиться все цим запитом, чи переросте у блокування рахунку.

Чому банк надсилає запит

Банк є суб'єктом первинного фінансового моніторингу за Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Закон зобов'язує його знати свого клієнта, розуміти суть його операцій і перевіряти, чи відповідають вони профілю клієнта. Як саме банки це роблять, визначає Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107.

Запит не означає, що банк підозрює клієнта в чомусь незаконному.

Найчастіше його надсилають, коли:

на рахунок надійшла сума, нетипова для клієнта;
платіж прийшов з-за кордону або від нового контрагента;
обороти на рахунку різко зросли;
банк оновлює дані про клієнта, а документи в його справі застаріли;
призначення платежу не пояснює, за що надійшли кошти.

Що банк може вимагати

Банк має право запитати документи, які пояснюють суть операції та джерело коштів.

Для компанії й ФОП це зазвичай:

договір, на підставі якого надійшли або перераховуються кошти, з додатками та специфікаціями;
рахунки, акти виконаних робіт або наданих послуг, видаткові накладні;
митні декларації, якщо йдеться про імпорт чи експорт;
фінансова та податкова звітність;
пояснення щодо контрагента: хто він, як давно з ним працюєте, яка ваша ділова мета.

Фізичну особу зазвичай просять підтвердити джерело доходу: довідку про заробітну плату, договір купівлі-продажу майна, документи про спадщину чи дарування, податкову декларацію, виписки з іноземних рахунків.

Банк не може вимагати документи, які не стосуються операції і не потрібні для розуміння її суті. Але коло таких документів закон чітко не окреслює, тому на практиці зазвичай простіше подати документ, ніж сперечатися.

Як відповісти

Відповідь банку — це юридичний документ. Саме з нього банк робить висновок, а за потреби передає його Державній службі фінансового моніторингу.

Тому на практиці важливо:

відповісти в строк, зазначений у запиті. Якщо документи збирати довше, письмово попросити банк продовжити строк;
дати письмове пояснення суті операції своїми словами: хто платник, за що платіж, як він пов'язаний з діяльністю клієнта;
до кожного твердження додати документ, який його підтверджує;
перевірити, щоб суми, дати й назви контрагентів у поясненні збігалися з договорами, рахунками і призначенням платежу. Розбіжності банк сприймає як ознаку ризику;
зберегти копію відповіді та підтвердження, що банк її отримав.

Якщо документи іноземні, банк може вимагати їх переклад українською мовою. Документи, видані державними органами інших країн, інколи потрібно засвідчити апостилем.

Що буде, якщо не відповісти

Якщо клієнт не надав інформацію, потрібну для перевірки, банк має право відмовитися проводити операцію, відмовитися від ділових відносин або розірвати їх і закрити рахунок. Такі підстави передбачає стаття 15 Закону. Банк також може повідомити Державну службу фінансового моніторингу про підозрілу операцію. Тоді вона може продовжити зупинення операції своїм рішенням.

Тому відмовчуватися або відповідати формально не варто. Неповна відповідь часто веде до повторних запитів, а потім до закриття рахунку, і відкрити рахунок в іншому банку після цього стає складніше.

Якщо банк заблокував рахунок

Якщо після відповіді банк не відновив операції або відмовився обслуговувати клієнта, питання переходить з етапу пояснень на етап розблокування. Як діяти в такому разі, описано в статті «Розблокування рахунку в банку або платіжній системі».

Послуги фірми

аналіз запиту банку і визначення, які документи справді потрібні;
підготовка письмових пояснень щодо походження коштів і суті операцій;
формування пакета документів для банку;
листування з банком щодо продовження строку і повторних запитів;
супровід у разі зупинення операцій або обмеження обслуговування рахунку.