За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України 18.03.2013 року набере чинності Закон України «Про аграрні розписки» від № 5479-VI  від 06.11.2012.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту поява інституту аграрних розписок направлена на врегулювання правовідносин, пов’язаних з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників під заставу майбутнього врожаю, що дозволить сільськогосподарським товаровиробникам бути менш залежними від державного фінансування та покращити процес довгострокового планування їх господарської діяльності. Також, запровадження інституту аграрних розписок може значно збільшити обсяги інвестицій в аграрний сектор, відкрити українським аграрним компаніям нові можливості для залучення фінансування.

Законом передбачено, що аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного маркетингового року. Боржник за аграрною розпискою зобов'язаний повідомити осіб, яким він передає право власності або право користування земельною ділянкою, сільськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною розпискою, про існуючі обмеження згідно з виданими аграрними розписками.

В залежності від виду зобов'язання аграрні розписки поділяються на товарні та фінансові аграрні розписки. За фінансовими розписками фермер зобов`язується сплатити кредитору грошову суму, на умовах, визначених в розписці, а за товарними розписками фермер зобов`язується поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Кредитором за аграрною розпискою може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка позичить гроші фермеру під аграрну розписку.

Для набуття чинності аграрні розписки повинні бути укладені у письмовій формі з дотриманням обов’язкового переліку реквізитів щодо кожного з видів аграрних розписок, а саме: назва розписки, строк виконання зобов’язання, реквізити кредитора, предмет зобов’язання, умови та місце виконання зобов’язання, опис предмета застави, дата та місце видачі, ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні органи державної податкової служби) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи та печатка - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників, інші погоджені сторонами умови.

Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню та внесенню до створеного для реалізації цього закону Єдиного державного реєстру аграрних розписок.

Документ, укладений з порушенням вимог Закону щодо форми, не буде вважатися аграрною розпискою.

Основним «мінусом» Закону є встановлення нерівності прав боржника і кредитора. Боржник має лише зобов`язання і жодних прав, кредитор же має наступні права та пріоритети:

• у разі невиконання боржником зобов'язання за аграрною розпискою кредитор має право набути право власності на майбутній врожай у будь-який спосіб, у тому числі, доростити, зібрати врожай самостійно без участі фермера та продати урожай іншій особі – покупцю з отриманням плати у рахунок погашення зобов’язань за аграрною розпискою;
• у разі нестачі чи втрати майбутнього врожаю, кредитори зберігають право на повне забезпечення своїх вимог за рахунок наступних урожаїв на даній ділянці, або іншої сільськогосподарської продукції чи майна боржника.;
• здійснювати спостереження за майбутнім врожаєм;
• спостереження за дотриманням боржником відповідних технологічних процесів;
• має можливість доступу до земельних ділянок, на яких вирощується майбутній врожай;
• має доступ до приміщень, де зберігається зібрана сільськогосподарська продукція. При цьому, проникнення до приміщень допускається лише за присутності боржника за аграрною розпискою або одного з його близьких осіб, або законних представників;
• має право скласти акт про порушення технології виробництва та вимагати від боржника усунути таке порушення у визначений у такому акті строк. Якщо вимоги, викладені в акті про порушення технології виробництва, не будуть усунуті боржником протягом вказаного в акті строку, кредитор має право доростити майбутній врожай з дотриманням відповідних технологічних процесів. При цьому, на фермера покладаються витрати кредитора за таке дорощення. Акт кредитора може бути оскаржений у Мінагрополітики України та в судовому порядку. При цьому процедурні питання не прописані належним чином;
• для того, щоб вилучити вироблену фермером сільгосппродукцію, кредитору навіть не доведеться звертатися до суду, оскільки закон передбачає звернення стягнення на закладену продукцію на підставі виконавчого напису нотаріуса.
• примусова передача предмету застави за аграрною розпискою протягом 7 днів.

Крім цього, кредитор за аграрною розпискою, яка була видана раніше, має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави в аграрній розписці відносно прав кредиторів за аграрними розписками, які були видані пізніше тим самим боржником щодо тієї самої сільськогосподарської продукції. Кредитор за аграрною розпискою, яка була видана раніше, має право задовольнити свої вимоги за аграрною розпискою за рахунок майна кредитора за пізніше виданою боржником аграрною розпискою щодо тієї самої продукції, якщо такий кредитор отримав від боржника виконання за аграрною розпискою з порушенням черговості, у межах такого позачергово отриманого виконання, після чого в такого кредитора, який отримав виконання за борговою розпискою поза чергою, виникає право регресної вимоги до боржника за аграрною розпискою.

Єдиним зобов’язанням кредитора є повернення аграрної розписки боржнику протягом 3 робочих днів отримання виконання зобов'язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом та печаткою (за наявності) кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів. Аграрна розписка з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається. Інформація про видані аграрні розписки та їх виконання зберігається в Реєстрі аграрних розписок не менше 10 років.

У разі невиконання кредитором обов'язку повернути аграрну розписку після отримання виконання зобов'язання за нею у повному обсязі, такий кредитор ззобов'язаний відшкодувати боржнику за аграрною розпискою всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

У разі невиконання кредитором за аграрною розпискою без поважних причин обов'язку повернути аграрну розписку після отримання виконання зобов'язання за нею у повному обсязі протягом більш як одного місяця такий кредитор за аграрною розпискою зобов'язаний відшкодувати боржнику за аграрною розпискою всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

У разі невиконання кредитором за аграрною розпискою без поважних причин обов'язку повернути аграрну розписку після отримання виконання зобов'язання за нею у повному обсязі протягом більш як шести місяців такий кредитор за аграрною розпискою зобов'язаний відшкодувати боржнику за аграрною розпискою всі завдані йому збитки, а також сплатити штраф у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, але не менше ніж розмір мінімальної суми вимог, встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, в Законі абсолютно не враховано дії форс-мажорних та непереборних обставин, від яких сільськогосподарські виробники втрачають майбутні врожаї.

У зв’язку з вище переліченим, Закон потребує доопрацювання та розробки цілої низки підзаконних нормативно-правових актів для його виконання. Навряд чи аграрні розписки набудуть широкого застосування, оскільки неефективні правові механізми закону створюють для фермера велику загрозу позбутися всього свого врожаю.