Борги після смерті: чи доведеться спадкоємцям сплачувати за кредитами померлих родичів - коментарі Володимира Місечко для Фокус

Тиждень поспіль сила-силенна видань майорить заголовками на кшталт «українців змусять платити чужі борги». І це очевидний хайп, який і раніше виникав навколо того чи іншого законопроекту.

По-перше, якщо навіть розглядати ймовірність прийняття законопроекту №11220, то тільки після доопрацювання. По-друге, він несе в собі не такі вже й радикальні зміни в цивільне законодавство, як про це говорять «гарячі голови».

Нагадуємо: до Верховної Ради було подано законопроект №11220 від 29.04.2024, яким пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, а саме в статті 1273 та 1274, додавши наступне положення: «Не допускається відмова від прийняття спадщини у випадку наявності боргів за зобов’язаннями спадкодавця перед кредиторами до їх задоволення в межах вартості майна, одержаного у спадщину, в порядку, визначеному цим Кодексом».

Якщо по суті, то законодавець хоче позбавити спадкоємця можливості відмовлятися від спадщини, в тому числі – на користь іншого спадкоємця, якщо спадкодавець має борги. Хоча обговорення точаться навколо боргів за кредитами (в банках та МФО), насправді йдеться про будь-яку заборгованість, включно – за комунальні послуги, по аліментах, за рішенням суду тощо.

Тобто на практиці спадкоємець, хоче він того чи ні, повинен спочатку розрахуватися з кредиторами, і тільки потім повноцінно розпоряджатися успадкованим майном. А якщо спадщини не вистачить, щоб покрити всі борги? Свої кошти спадкоємцю докладати не доведеться. Але. Будуть певні на оформлення документів у нотаріуса, а згодом, можливо брати на себе клопоти щодо продажу спадкового майна та розрахунку з кредиторами. Це вже обтяження для спадкоємця.

Якщо говорити про те, чи робоча ця ініціатива, то зараз відповідь – ні. Поки не врегульовано низку питань. Як будуть розшукуватися родичі померлого спадкодавця, з якими він до смерті не підтримував зв’язків? Якою має бути процедура розрахунку з кредиторами за наявності кількох спадкоємців? Зараз, наприклад, далекі родичі часто просто не знають про смерть спадкодавця, не претендують на спадщину та пропускають строк її прийняття. Ба більше, практика подання заяв про відмову від спадщини не дуже поширена навіть у випадках, коли йдеться про близьких родичів. Якщо спадкоємець знає про наявність великих боргів у померлого та за відсутності сенсу у прийнятті спадщини, він просто нічого не робить – тобто не подає заяви нотаріусу на прийняття спадщини. Строки спливають і вирішення питання переходить в іншу площину.

За статтею 1277 ЦК України спадщина може бути визнана відумерлою, якщо на неї ніхто зі спадкоємців не претендує – спадкове майно переходить у власність територіальної громади за відповідним рішенням суду. А ось серед осіб, які можуть подати позов до суду щодо визнання спадщини відумерлою є і кредитори спадкодавця. Отже, права кредиторів вже зараз законодавством цілком захищені. З ними розраховується або спадкоємець у разі прийняття спадщини (він зобов’язаний це зробити згідно зі ст. 1282 ЦК України), або територіальна громада у разі визнання спадщини відумерлою.

Метою прийняття законопроекту його автор в пояснювальній записці називає «уникнення звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу». Проте, як ми довели вище, механізми запобігання такому уникненню вже й зараз є. Чи є плюси в законопроекту і для кого? В такому вигляді плюси навряд чи будуть навіть для кредиторів. Адже поки дієвого механізму реалізації не напрацьовано. Які мінуси? Насамперед, сама така законодавча ініціатива – це відхід від європейської практики, де відмова від спадщини досить поширена у зв’язку з потребою сплати великих податків й разі її прийняття. Про досить неприємний суспільний резонанс й говорити немає чого.

Більше за посиланням.