Х

Хто такі дропи, що їм загрожує і чому через них карткові перекази обмежать усім українцям – коментарі Володимира Місечко для the Page

  1. НБУ пропонує запровадити обмеження карткових переказів заради боротьби із дропами. Якою є типова поведінка дропа – скільки операцій і на яку суму він зазвичай здійснює за місяць?
В контексті дропів варто говорити якраз про нетипову для звичайного клієнта банку поведінку. Особливо коли є різкі розбіжності з його фінансовим та майновим станом.
 
Різко зростає активність на раніше відкритому рахунку та/або відкривається кілька додаткових рахунків у різних банках. Загальна кількість транзакцій за місяць складає від кількох десятків до кількох сотень на загальну суму від сотень тисяч до кількох мільйонів гривень.
 
  1. Хто найчастіше виступає дропами і який їх економічний інтерес брати участь у таких схемах?
Опис профілю дропа є на сайті кіберполіції: https://cyberpolice.gov.ua/article/ne-stavaj-dropom-198, відповідно до якого «дроп» або «грошовий мул» - цей та людина, котра погоджується, щоб його банківська карта стала «транзитною» для вкрадених шахраями грошей.
 
Дропами здебільшого стають чоловіки, з так званих вразливих категорій, які шукають легкого заробітку: ВПО, безробітні, студенти і учні; представники економічно і соціально вразливих груп населення, тощо.
 
Існує кілька варіантів винагороди для дропів:
  • оплата за оформлення картки в банку, яка потім передається злочинцям – в межах 500-1000 грн;
  • виплата винагороди за здійснення кожної транзакції – тобто людина сама приймає та переказує платежі;
  • виплата відсотка від суми переказаних коштів.
  1. Якими є наслідки для осіб, які погоджуються виконувати роль дропів? Чи передбачені для них певні санкції і які саме?
Найпоширеніша санкція – це блокування рахунку внаслідок фінмоніторингу банку. Оскільки особа не зможе довести законності походження коштів, то рахунок вже не вдасться розблокувати.
 
Нерідко для дропа участь у нелегальних оборудках з грошима несе ризики особистої безпеки – злочинці погрожують застосуванням насильства. І такі погрози цілком реальні.
 
В ході розслідування незаконних схем відмивання грошей саме дропи передусім потрапляють в поле зору правоохоронних органів. І в таких випадках йдеться про загрозу притягнення до кримінальної відповідальності.
 
  1. Чи блокують банки станом на зараз картки дропів через підозрілу активність і наскільки розповсюджені такі прецеденти?
Так, кожен банк має свої методи виявлення підозрілих операцій, і такі операції дропа через певний проміжок будуть позначені як підозрілі і картка буде заблокована. Йдеться про виявлення сотень і навіть тисяч скомпрометованих карток. Але істотно на ситуацію з картковим шахрайством це не впливає. 
 
  1. Чому, враховуючи можливість банків блокувати підозрілі рахунки, виникла потреба у введенні додаткових обмежень миттєвих переказів і наскільки ця ініціатива виправдана?
Як на мене, без державного втручання побороти даний вид злочинності складно, шахраї створюють цілі екосистеми карток та дуже швидко перекидають між ними кошти, а тому припинити злочинну мережу повністю і відразу складно, а блокування окремих карток не дає змоги досягнути результату.
 
  1. Чи застосовуються у інших країнах подібні обмеження кількості переказів з картки на картку на день і гранична сума таких операцій і якими є ліміти?
Проблема платіжного шахрайства не тільки суто українська, і я сказав би навіть більше, даний вид шахрайства прийшов в Україну саме з Європи та США.
 
Ось як приклад матеріал з сайту Європолу про проведене розслідування: https://www.europol.europa.eu/media-press/newsroom/news/2-469-money-mules-arrested-in-worldwide-crackdown-against-money-laundering, відповідно до якого за період з середини вересня до кінця листопада 2022 року, було ідентифіковано 8 755 грошових мулів разом із 222 вербувальниками грошових мулів, а також 2 469 осіб було заарештовано по всьому світу.
 
В США платіжне шахрайство зросло до майже $48 мільярдів в 2023 році. Але на державному рівні ліміти на миттєві карткові перекази не встановлюються. Їх можуть встановлювати самі банки на власний розсуд. Наприклад, в Bank of Washington денний ліміт P2P Payments становить $1000, місячний – $4000 (https://www.bankofwashington.com/about-us/p2p-terms-and-conditions).
 
Як в США, так і в Європі йдуть не по шляху встановлення лімітів, а рухаються в напрямку більш жорсткого контролю рахунків та більш тісної співпраці банків з податковими і правоохоронними органами.
 
  1. Чи досягне запропоноване обмеження мети, або негативний ефект (і який саме) може перевищити користь? Зокрема, чи може подібне обмеження уповільнити розвиток безготівкової економіки і платіжних технологій в Україні?
Однозначно можна сказати, що залучення дропів у злочинні схеми буде обходитися дорожче, але дропи не зникнуть. Адже обмеження у 100 тис. грн та 30 транзакцій на місяць стосуються лише однієї картки (рахунку), а ніхто не забороняє мати кілька таких карток.
 
Крім того, це не стосується вхідних платежів та більшості повсякденних операцій: покупок, переказів на рахунки ФОП та юридичних осіб тощо. Тобто ні, це навряд чи обмежить розвиток безготівкової економіки та платіжних технологій, так само як і зазначену шахрайську активність.
 
Більше за посиланням.