1. Хто конкретно має право скористатися податковою амністією – кому варто подавати декларації та яке конкретно майно та активи необхідно вказувати в декларації? Для якої категорії населення податкова амністія є максимально вигідною (власники офшорних фірм і т.д.)?

Верховна Рада України, прийнявши 15 червня 2021 року Закон України № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», тим самим долучила країну до низки європейських країн, які вже пройшли через податкову амністію, а саме Німеччини, Греції, Італії, Іспанії та Португалії.

Прийнятим Законом України № 1539-IX вносяться зміни до Податкового кодексу України та створюється підрозділ 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до внесених змін, фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, та фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, мають право у період з 01 вересня 2021 року по 01 вересня 2022 року здійснити одноразове (спеціальне) добровільне декларування належних їм активів та сплатити одноразовий збір до бюджету.

Таким чином, суб’єктами декларування є:

• фізичні особи резиденти;
• самозайняті особи (фізичні особи підприємці, адвокати, нотаріуси, артистки, приватні лікарі, тощо);
• фізичні особи нерезиденти, які були резидентами на момент отримання об’єкту декларування.

Об'єктом декларування можуть бути:

• безготівкові валютні цінності (банківські метали, національна валюта (гривня) та іноземна валюта;
• нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості, в тому числі не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку);
• рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
• частки у майні юридичних осіб, корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;
• цінні папери та/або фінансові інструменти.

Не можуть бути об'єктом декларування:

• активи фізичної особи, одержані декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов'язаних із:
  • ухиленням від сплати податків, зборів;
  • порушеннями у сфері валютного законодавства;
  • порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині здійснення концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України.
• активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, 366, 367 Кримінального кодексу України;
• активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 368, 368-5, 369 і 369-2 Кримінального кодексу України;
• готівкові кошти в національній та іноземній валютах (такі кошти можуть бути об’єктом декларування лише за умови розміщення їх на поточних рахунках із спеціальним режимом використання до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та надання підтверджуючих документів щодо їх походження);
• активи декларанта, які обліковуються на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою–агресором, чи мають джерела походження з такої країни.

Щодо категорії осіб, кому це потрібно і чи вигідно, то всі ми розуміємо, розумів про це і законодавчий орган, що деяка категорія українських громадян живе не у відповідності до свої доходів (офіційних), тому і було надано право таким громадянам легалізувати свої «сірі доходи».

Але одна справа, коли громадяни витрачають свої кошти, користуються майном, інша справа, коли потрібно придбати майно, створити бізнес, і так далі.

Якщо говорити юридичною мовою, будь-які розрахунки за нотаріальними угодами на суму понад 50 тисяч гривень можуть бути проведені тільки шляхом безготівкового розрахунку (ст. 7 Положення НБУ «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» №148 від 29.12.2017).

Згідно ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», порогова сума початкового фінансового моніторингу 400 тисяч гривень.

Іншими словами, придбання нерухомості на суму понад 400 тисяч гривень потребує пояснення походження коштів, в разі відсутності таких документів банк може відмовити в проведенні платежу, в деяких випадках навіть заморозити кошти.

Тому, тим хто живе невідповідно до своїх «прибутків» надано шанс їх задекларувати, сплативши 5% або 9%, щоб в подальшому вільно ними розпоряджатися.

І що дуже важливо, подавши таку декларацію декларант звільняється від питань з боку держави про походження таких доходів.

Але! Це стосується тільки тих доходів, які були отримані легально, і не задекларовані, наприклад іноземні дивіденди, або доходи отримані від не податкового агента, якщо ж такі доходи були отримані в інший спосіб, в тому числі злочинним шляхом, такі доходи не можуть бути об’єктом декларування.

2. Хто НЕ має права скористатися податковою амністією? Чи мають право подавати декларацію працівники державних структур?

Законом визначено чіткий перелік осіб, які не мають права скористатись податковою амністією, це

• особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);

• особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Таким чином, фактично всі держслужбовці, працівники державних підприємств позбавлені права скористатися податковою амністією.

3. Якщо громадянин має 400 тисяч гривень готівкових коштів, чи необхідно їх перед декларуванням покласти на картку банку, або ж достатньо просто вказати в декларації? Якщо громадянин має близько 15 тисяч доларів, чи необхідно йому конвертувати їх в гривню та класти на банківський рахунок? Якщо так, то чи необхідно відкривати спеціальний рахунок у банку?

Відповідно до п. 9 Закону України № 1539-IX від 15 червня 2021 року, декларування готівкових коштів в національній та іноземній валютах можливо лише за умови їх розміщення на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Особа, яка бажає скористатися податковою амністією повинна звернутись до банку для відкриття спеціального рахунку, Банк в свою чергу забезпечує розміщення коштів у готівковій формі для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку лише після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та вживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Таким чином, готівкові кошти в сумі 400 тисяч гривень необхідно розмістити на спеціальному банківському рахунку, та надати банку пояснення щодо походження таких коштів, щодо конвертації, то такі дії вчиняти не потрібно, так як законодавством надано право розміщувати кошти як в національній, так і в іноземних валютах.

4. Якими будуть юридичні наслідки, якщо громадянин відмовився декларувати майно чи грошові активи, які підлягали декларуванню? Що в майбутньому очікує громадянина, якщо він, маючи гроші, отримані «в конверті», не задекларував їх?

За моїми припущеннями, Україна і надалі піде європейським шляхом розвитку, і після проведення податкової амністії і завершення термінів добровільного декларування податкова політика стане вимогливою та більш жорсткішою, а також посиляться вимоги до готівкових розрахунків, та будуть надані права податковим органам перевіряти незадекларовані активи громадян.

На підтвердження моїх припущень може бути заява голови парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетманцева, який анонсував внесення до парламенту законопроекту про непрямі методи податкового контролю, а саме надання податковим органам права вимагати пояснення щодо походження коштів, витрачених особою на придбання цінних активів, та у випадку відмови чи неможливості підтвердження законності коштів, сплати податку з витрат.

5. Чи підлягають декларуванню майно та гроші, отримані або придбані у 1990-ті роки чи пізніше за кошти, зароблені офіційно, але походження яких неможливо підтвердити? Якщо їх не вказувати в декларації, яким чином в майбутньому можна буде підтвердити їх походження?

На це питання не має відповіді, так як Законом не вказано період, за який необхідно декларувати отриманні кошти, і тому, я б рекомендував у такому випадку задекларувати їх, бо, якщо кошти білі, але їх походження не є можливим пояснити, то скоріш за все не такі вони і білі, тому краще скористатись таким правом.

Більше за посиланням.