Колективний договір є актом локального регулювання, який конкретизує відносини між власником або уповноваженим ним органом і колективом найманих працівників з питань економічного та соціального розвитку з урахуванням специфічних умов окремого підприємства, установи, організації. Він укладається з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин шляхом фіксації волі сторін, визначеної в процесі проведення переговорів. 

В системі нормативно-правового регулювання трудових відносин колективні договори є угодами найнижчого рівня, тому їх положення обов'язково повинні відповідати змісту генеральної, галузевих і регіональних угод. 

Головною метою при укладенні колективного договору слід вважати забезпечення реалізації найманими працівниками своїх охоронюваних прав та інтересів. З іншого боку колективний договір також захищає інтереси іншого учасника трудових відносин, а саме роботодавця. 

Можливість укладення колективного договору діюче законодавство пов'язує з наявністю двох чинників – використання найманої праці та наявність статусу юридичної особи. 

Відповідно до ст. 15 КЗпП колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. 

Порядок проведення такої реєстрації встановлений постановою КМУ «Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів». 

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та Положення галузеві та регіональні угоди підлягають реєстрації Міністерством праці та соціальної політики України, а колективні договори реєструються районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних і міських рад. 

Повідомна реєстрація проводиться з метою забезпечення можливості врахування умов колективних договорів під час розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів, які можуть виникнути в результаті застосування норм цих договорів, а також засвідчує автентичність примірників і копій, поданих на реєстрацію. 

Колективний договір подається на реєстрацію сторонами, які його підписали, в трьох примірниках (два оригінали і копія). 

Вказані документи повинні: 
а) не суперечити вимогам діючого законодавства й умовам колективних угод більш високого рівня; 
б) містити інформацію про джерела фінансування заходів щодо надання додаткових порівняно з чинним законодавством соціальних пільг; 
в) відповідати вимогам законодавства про мови і викладатися за загальними нормами правопису. 

Зазначені вимоги визначають загальний характер відповідності змісту колективного договору чинному законодавству, тому не мають юридичного впливу на результат його реєстрації. У випадку виявлення невідповідності колективного договору даним вимогам місцеві органи державної виконавчої влади не вправі відмовити в його реєстрації. 

Тому в разі виявлення такої невідповідності державний реєстратор у написі про реєстрацію в графі «Примітка або рекомендації реєструючого органу» зазначає усі недоліки, що містяться в договорі, та встановлює строк їх усунення. 

Законодавством не встановлений період, протягом якого сторони повинні здійснити реєстрацію колективного договору, тому допускається договірне регулювання цього питання. Тобто сторони на власний розсуд встановлюють строк подання колдоговору на реєстрацію. Законодавством не визначена і форма звернення сторін про проведення реєстрації. Враховуючи правові вимоги ведення діловодства в державних органах і органах місцевого самоврядування, юристи радять оформляти звернення в письмовій формі, наприклад, шляхом подання спільної заяви, додавши до неї необхідні документи 

Разом з колективним договором до реєструючого органу подаються всі додатки до них, протоколи розбіжностей, а також інформація про склад повноважних представників сторін, які брали участь у переговорах. 

Нормативно-правовими актами не встановлена обов'язкова наявність додатків до колективного договору. Тому за погодженням сторін окремі питання можуть бути внесені в текст договору як окремі розділи або оформлені як додатки. У такому випадку слід звернути увагу, що в разі наявності у договорі посилань на додатки та неподання їх реєстратору, він має право відмовити у прийнятті на реєстрацію такого договору. 

У повідомній реєстрації може бути відмовлено лише в тому разі, якщо надані примірники і копія договору або угоди не є автентичними, тобто не відповідають тексту, прийнятому в установленому порядку. Відсутність автентичності може полягати також у невідповідності примірників один одному або копії. В усіх інших випадках органи державної виконавчої влади не можуть відмовити сторонам у реєстрації колективного договору. 

Реєстрація здійснюється у двотижневий термін з дня одержання договору. На примірниках і копії робиться напис за встановленим зразком і одночасно вноситься відповідний запис до реєстру. Не пізніше наступного дня після реєстрації перший і другий примірники колективного договору повертаються представникам сторін. Копія цих документів зберігається реєструючим органом. 

Послуга з реєстрації колективного договору надається на безоплатній основі. 

Інформація про повідомну реєстрацію колективних договорів та угод публікується в офіційному виданні відповідного реєструючого органу. Зміни та доповнення, що вносяться до колективного договору чи угоди, реєструються у такому ж порядку, як і сам договір, угода. 

З огляду на мету реєстрації колективних договорів та положення частини першої ст. 17 КЗпП момент реєстрації не впливає на набрання чинності колективним договором. Він є чинним з моменту підписання його сторонами або з дня, зазначеного у ньому, незалежно від того, чи була здійснена реєстрація договору. 

Ще одне питання, яке хотілося б висвітити у цій статті, стосується відповідальності за неподання колективного договору на реєстрацію. 

Проаналізувавши законодавство, яке регулює питання реєстрації колективного договору, можна дійти висновку, що відповідальність за це не встановлена. 

Обумовити це можна тим, що: 
1. законодавством на сьогодні не встановлено відповідальність за неукладення колективного договору. Це пов'язано з тим, що укладення договору не є обов'язковим для сторін трудових правовідносин. До такого висновку прийшло Міністерство праці та соціальної політики у листі «Відносно обов'язковості укладення колективного договору на підприємстві»; 
2. з мети здійснення повідомної реєстрації колективних договорів випливає, що реєстрація здійснюється виключно з метою підтвердження автентичності примірників колективного договору, поданих на реєстрацію, та врахування умов колективних договорів під час розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів; 
3. момент реєстрації колективного договору жодним чином не впливає на момент вступу самого договору в дію. 

Тобто фактом реєстрації колективного договору сторонам, які його підписали, не створюється жодних суттєвих правових наслідків. Тому у законодавстві і не встановлені строки подання договору на реєстрацію. 

Проте слід наголосити, що контролюючі органи з питань охорони праці звертають досить велику увагу на факт реєстрації колективних договорів. У разі виявлення під час перевірки незареєстрованого колективного договору, в акті перевірки вони можуть зобов'язати сторони здійснити таку реєстрацію. Також, якщо колективний договір має бути поданий до державних органів у складі пакету документів, такі органи не приймають документи, якщо договір не був зареєстрований.

З метою поліпшення правового регулювання трудових відносин був розроблений проект Трудового кодексу, який, проте, ще й досі знаходиться на доопрацюванні. 

Регулювання порядку укладення та дії колективних договорів за цим проектом майже не відрізняється від сучасного. 

Проте все ж таки наявні деякі нововведення. 

Так, на сьогодні передбачено, що колективний договір укладається лише суб'єктами, які мають статус юридичної особи. Новим Проектом передбачається надання такого права також і фізичним особам – підприємцям, які використовують найману працю. На думку розробників проекту, це надасть додаткові гарантії тим особам, які працюють на приватних підприємців. 

Також новелою Проекту є встановлення максимального строку ведення переговорів – 3 місяці. Протягом цього строку сторони мають узгодити всі спірні питання та підписати договір або скласти протокол розбіжностей. Дана норма повинна захищати сторони від навмисного затягування переговорного процесу. 

В Проекті посилено роль загальних зборів працівників щодо прийняття остаточної версії колективного договору. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору в об'єднаному представницькому органі, колективний договір вважається укладеним, якщо його було схвалено загальними зборами, а після цього його підписали роботодавець та представник первинної профспілкової організації, яка представляє найбільшу кількість працівників юридичної особи або працівників, які працюють у фізичної особи – роботодавця. 

Нагадаємо, що у діючому законодавстві пріоритет щодо прийняття остаточного рішення по договору належить профспілковій організації. Так у разі недосягнення згоди щодо проекту загальні збори визначають найбільш прийнятний варіант договору та доручають профспілковій організації в результаті відновлення переговорів доопрацювати та підписати договір від імені трудового колективу. Тож відповідальність за остаточний варіант колективного договору все ж покладена на профспілку. Даючи правову оцінку таким змінам, варто зазначити, що варіант, який існує на сьогодні, є прийнятним лише у разі, якщо профспілкова організація діє виключно в інтересах трудового колективу. А це в сучасних реаліях відбувається далеко не завжди. 

Окрім позитивних змін, які можуть бути прийняті з питань регулювання порядку укладення колективних договорів, є й такі, які різко критикуються сучасними юристами. Так, наприклад, пунктом 3 ст. 13 Проекту встановлено, що в разі відсутності укладеного на підприємстві колективного договору питання, що мають бути ним врегульовані, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником), а в разі їх відсутності роботодавець самостійно приймає такі акти. 

Дана норма, як видно, прямо заохочує роботодавців ухилятися від укладення колективних договорів. 

Підводячи підсумки, зазначимо, що на сьогодні колективний договір поєднує в собі інтереси працівників і роботодавців, оскільки колективний договір представляє консенсус інтересів соціальних партнерів. В цьому правова, економіко-соціальна та політична роль колективного договору. Особливе значення колективного договору полягає у тому, що з його допомогою можна заповнювати прогалини трудового законодавства, підвищувати гарантії трудових прав працівників, покращувати охорону праці та соціально-побутові умови, сприяти зростанню продуктивності праці, підвищенню трудової дисципліни тощо. 

Реєстрація є завершальним етапом у процесі укладення та підписання колективного договору. Вона не впливає на момент вступу в дію колективного договору, тому законодавством не встановлена відповідальність за неподання договору на реєстрацію.