Що змінилось у Реєстрі пошкодженого майна у 2025 – стаття Володимира Місечко для the Page

Заявки на компенсацію за знищене чи пошкоджене нерухоме майно приймаються вже майже два роки (з 1 серпня 2023 року). Станом на 28 травня 2025 року кількість поданих заяв та зареєстрованих в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна об’єктів досягла майже 200 тисяч. З них 146837 щодо пошкоджених об’єктів та 52324 щодо знищених об’єктів. Найбільше таких заяв надійшло з Харківської області, Києва/Київської області та Донецької області. Зокрема, щодо пошкоджених об’єктів: з Харківської області – 54083 заявки, з Києва/Київської області – 26074, з Донецької області – 14386. Щодо знищених об’єктів: з Донецької області – 18787 заяв, з Харківської області – 15945, з Києва/Київської області – 7389.

6 липня на сайті Міністерства розвитку громад та територій з’явилося повідомлення про успішне завершення оновлення Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) та відновлення доступу до послуги єВідновлення на порталі та в застосунку Дія. А 7 липня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів зробив важливу заяву щодо можливості дистанційного обстеження житла територіях активних бойових дій та окупованих територіях. Це передбачає суттєві зміни в програмі єВідновлення.

На яке майно не поширюється компенсація?

По-перше, компенсація не поширюється на рухоме майно як-то автомобілі, побутова техніка (холодильники, пральні машини тощо), комп’ютери та електроніка, меблі тощо. По-друге, так і не був запущений механізм державної компенсації за знищену/пошкоджену нежитлову нерухомість (офісні, складські, виробничі приміщення, магазини тощо), тобто механізм компенсації для бізнесу.

Донедавна єдиним доцільним кроком для представників бізнесу в прагненні отримати відшкодування в майбутньому була фіксація знищення або пошкодження майна та подання позову до суду. А з травня поточного року з’явилася також можливість подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Подати відповідну заяву можна через вебпортал або застосунок Дія. Але поки тільки в планах створення комісії з розгляду таких заяв та формування Компенсаційного фонду, із якого здійснюватимуть виплати.

По-третє, отримати компенсацію неможливо на об'єкти, що станом на 24.02.2022 знаходилися на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (тобто були окуповані з квітня 2014 року). І зрештою, по-четверте, донедавна програма єВідновлення не поширювалася на житлову нерухомість, що знаходиться в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) або в зоні активних бойових дій. Після ухвалення урядом відповідного рішення, про що заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, все може змінитися.

Йдеться про майно, яке знаходиться на територіях, що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Переліку ТОТ), що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376. Перелік ТОТ час від часу оновлюється. З 4 липня діє оновлення, затверджене наказом Мінрозвитку від 28.05.2025 №910. На черзі ще одна серія змін від 16.06.2025 №1004, їх офіційна публікація ще не відбулася.

Законодавчі ініціативи щодо розширення сфери дії компенсаційного механізму

Основна причина ненадання компенсації на об'єкти нерухомого майна на територіях, що входять до Переліку ТОТ, – це відсутність можливостей для проведення обстеження спеціальною Комісією, здійснення фотофіксації характеру та обсягу руйнувань. Адже саме на основі цього приймаються рішення про надання компенсації та про її розмір.

Минулого року за участі Мелітопольської міської ради та Запорізької обласної військової адміністрації було реалізовано пілотний проєкт із проведення обстеження знищеного житла, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі. Однак попри певні позитивні результати, обстеження 33 985 об'єктів нерухомості/об'єктів з використанням супутникових знімків високої роздільної здатності, далі ця ініціатива не розгорталася. Перешкода – відсутність потрібного матеріально-технічного забезпечення.

Були спроби вирішити питання на законодавчому рівні. Зокрема, наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла законопроєкт №11161 від 10.04.2024. 30.12.2024 його направлено на підпис Президенту України. І далі справа не пішла.

Положення законопроєкту передбачають визнання об'єктів нерухомості, які знаходяться в тимчасовій окупації (блокуванні) або в зоні активних бойових дій, знищеними. Компенсація за них може бути тільки у тому разі, якщо отримувач на дату подання заяви проживає в Україні протягом останніх двох років. Під час розгляду законопроєкту №11161 подавалося чимало правок. Зокрема, були й пропозиції розширити його дію на об’єкти, що перебували на тимчасово окупованих територіях з квітня 2014 року. Але всі правки подібного змісту ще на етапі розгляду законопроєкту в парламенті були відхилені. Основна причина – відсутність додаткових джерел фінансування, адже йдеться про потребу у величезних коштах.

26 березня 2025 року в парламенті було зареєстровано законопроєкт №13136, що теж пропонує розширити сферу дії компенсаційного механізму. Зокрема, йдеться про те, щоб вилучити обмеження щодо території розташування нерухомості, за знищення та пошкодження якої передбачено компенсацію, а також про поширення компенсаційного механізму на період з 19 лютого 2014 року. Однак законопроєкт так і залишився на стадії ознайомлення.

І ось нарешті ще одна спроба вирішити це питання – прийняття урядом рішення, про яке 7 липня оголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Важливо підкреслити, що поки ніяких механізмів реалізації цього рішення ще не розроблено. За словами Дениса Шмигаля, міністерства докладуть усіх зусиль, щоб послуга була реалізована якомога швидше.

Особливості використання Реєстру пошкодженого і знищеного майна та отримання компенсації

Ніяких регіональних відмінностей у використанні реєстру та безпосередньо отриманні компенсації немає, якщо не йдеться про території, включені до Переліку ТОТ (як згадувалося вище). Тобто де б не знаходився пошкоджений/знищений об’єкт – в Київській області, на Львівщині чи Волині, в Кіровоградській області – порядок дій однаковий.

Єдиний нюанс: в прифронтових районах заявок реалізується менше через об’єктивні причини. По-перше, комісіям небезпечно виїздити на об’єкти для обстеження і вони це роблять лише тоді, коли це дозволяє безпекова ситуація. По-друге, обов’язковою умовою обстеження об’єкта є присутність власника або його представника, і це теж часто проблематично. Власники покинули своє житло, виїхали або в інші безпечніші регіони України, або за кордон. Тому подані ними заяви так і залишаються не розглянутими.

У березні набрала чинності постанова Кабміну від 14 березня 2025 р. №296, якою були дещо розширені можливості отримання компенсації за пошкоджене/знищене майно. Зокрема, у разі коли власником пошкодженого об’єкта є фізична особа, яка визнана безвісно відсутньою, або особа, зникла безвісті за особливих обставин, отримувачем компенсації стає опікун над майном такої особи. А у разі коли власником такого майна є особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, отримувачем компенсації є член сім’ї такої особи.

Алгоритм дій для подання заяви на компенсацію

Для пересічного користувача не потрібно вникати в нюанси користування Реєстром пошкодженого і знищеного майна. Всі необхідні кроки, як подання заяви на компенсацію та відстеження її розгляду, так і отримання витягу з Реєстру, можна зробити через портал або застосунок Дія. Як варіант, можна також подати заяву разом з документами у паперовому вигляді через ЦНАП незалежно від місця проживання. Однак перший крок у цьому процесі – це подання інформаційного повідомлення про пошкоджений/знищений об’єкт.

Інформаційне повідомлення про пошкоджений/знищений об’єкт має містити наступні дані:

прізвище, ім’я, по батькові особи;
РНОКПП (ІПН), серію та номер паспорта;
контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);
відомості про нерухоме майно: тип нерухомого майна; загальна площа, інші технічні характеристики;
відомості про кількість осіб, які проживали в нерухомому майні;
відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження);
матеріали фото-, відеофіксації (за наявності).

Після проведення реєстрації інформаційного повідомлення особа автоматично отримує сповіщення засобами порталу Дія про результат реєстрації. Далі подається заява на компенсацію. Важливо підкреслити, що є кілька видів компенсації. Зокрема, це житлові сертифікати або кошти на відбудову у разі знищення об’єкта, кошти на капітальний ремонт у разі пошкодження.

Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:

ремонт категорії А – розрахована сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень;
ремонт категорії Б – розрахована сума компенсації становить:

від 200 тис. гривень до 350 тис. гривень для квартир;
від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень для приватних будинків.

Чи не найважливіший етап в процедурі отримання компенсації – це візит спеціально комісії для обстеження об’єкта. До візиту комісії на об’єкт потрібно підготувати:

довідку про відсутність судимості (можна замовити онлайн через Дію);
згоду співвласників за їх наявності;
документ, що підтверджує наявність пільг, якщо про нього було вказано в заяві;
копії документів, що підтверджують право власності.

Розгляд заяви про надання компенсації за пошкоджене майно повинен тривати не більш як 30 календарних днів. Але на практиці в ряді випадків цей строк продовжується або розгляд заяви тимчасово зупиняється. Дані заявника ретельно перевіряються.

Мінфін наказом від 06.06.2025 №292 затвердив Методику верифікації інформації, наданої у заявах на компенсацію за пошкоджене чи знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів або збройної агресії РФ. Така верифікація буде проводитися на основі інформації з державних реєстрів, у тому числі про право власності, місце розташування об’єкта, судимості, санкції, статус учасника бойових дій, інвалідності та інших обставин. Тобто перевіряється достовірність даних заявника та наявність/відсутність пріоритетного права на отримання компенсації.

Отримання компенсації та розпорядження нею

Дуже важливо відрізняти отримання компенсації через державну програму єВідновлення від отримання відшкодувань з інших джерел. Зокрема, ліквідація не дуже значних пошкоджень відбувається на місцевому рівні – місцевими військовими адміністраціями здійснюється виділення будівельних матеріалів (плівка, фанера, шифер), коштів на ремонт, організовується розбір завалів та допомога з проведенням ремонтних робіт. Крім того, для допомоги постраждалим активно долучаються благодійні організації, в тому числі – міжнародні. Все вищеперераховане не має стосунку до програми єВідновлення.

Зазвичай розгляд заяви та виділення коштів за програмою єВідновлення – це тривалий процес на кілька місяців. При цьому важливими моментами є відкриття окремого спецрахунку для отримання компенсації, витрата коштів з цього рахунку тільки на закупівлю будматеріалів або послуги сертифікованих продавців/підрядників, обмежений термін використання коштів (12 та 18 місяців), а також звітування за використані кошти. При цьому всі необхідні кроки прописані в Дії, тому просто важливо суворо дотримуватися інструкцій.

Наостанок варто додати, що механізм отримання компенсації через Реєстр пошкодженого і знищеного майна та державну програму єВідновлення працює. Ним вже скористалися десятки тисяч українських родин. Проходження всієї процедури через портал Дія від подання повідомлення до отримання компенсації та звітування щодо витрачених коштів не є складним та доступне для людей без спеціальних юридичних знань. Однак на жаль, досить часто таки виникають певні перешкоди. Це насамперед, відсутність необхідних документів. І тоді вже процедура ускладнюється, потрібно залучати фахівців тощо.

Більше за посиланнями тут, тут, а також тут.