П
Перевірка нерухомості перед купівлею
Оновлено: листопад 2026
Нотаріус перед посвідченням договору перевіряє державні реєстри, але відповідає лише за те, що в них відображено. Проблеми, через які покупець згодом втрачає майно або роками судиться, найчастіше лежать поза реєстрами: в історії переходу права власності, у правах інших людей, у неузаконених перебудовах. Перевірка до підписання договору коштує набагато менше, ніж спір після нього.
Що перевіряють у реєстрах
Насамперед перевіряють Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. З нього видно, хто зареєстрований власником, на якій підставі, чи є іпотека, арешт, заборона відчуження або інші обтяження.
Крім того, варто перевірити:
-
Державний земельний кадастр — для земельної ділянки: кадастровий номер, площу, цільове призначення, межі та обмеження у використанні;
-
Єдиний реєстр боржників — чи немає щодо продавця відкритих виконавчих проваджень;
-
Єдиний державний реєстр судових рішень — чи немає спорів щодо об'єкта або продавця;
-
Єдину державну електронну систему у сфері будівництва — чи введено будинок чи прибудову в експлуатацію;
-
Єдиний реєстр довіреностей — чи дійсна довіреність, якщо продавець діє через представника.
Історія переходу права власності
Електронний реєстр речових прав веде записи з 2013 року. Права, набуті раніше, підтверджують паперові документи і архіви бюро технічної інвентаризації, тому для старшої нерухомості потрібно запросити і перевірити попередні правовстановчі документи.
Особливої уваги потребують:
-
об'єкти, отримані у спадщину. Якщо не всі спадкоємці прийняли спадщину або не всіх врахували, інший спадкоємець може згодом вимагати свою частку в суді;
-
об'єкти, які кілька разів перепродували за короткий час, особливо за ціною нижче ринкової;
-
нерухомість, право на яку набуто за рішенням суду. Таке рішення можуть переглянути, тож треба перевірити, чи воно остаточне;
-
приватизовані квартири. Варто перевірити, чи всі, хто мав право на приватизацію, взяли в ній участь.
Права інших людей
Перевіряють не лише власника, а й тих, чиї права може зачепити продаж:
-
Подружжя. Майно, набуте в шлюбі, за Сімейним кодексом України є спільною сумісною власністю. Для його продажу потрібна нотаріально засвідчена згода другого з подружжя. Це стосується і колишнього подружжя, якщо майно не поділили.
-
Діти. Якщо право власності чи користування житлом належить дитині, для продажу потрібен дозвіл органу опіки та піклування.
-
Зареєстровані мешканці. Варто з'ясувати, хто зареєстрований у житлі, і домовитися зі зняттям з реєстрації до розрахунку, особливо якщо серед мешканців є діти.
-
Орендарі. Довгострокова оренда, зареєстрована в реєстрі, зберігає чинність і після зміни власника.
Технічний стан і узаконення
Фактичний стан об'єкта має відповідати технічному паспорту і зареєстрованим даним.
Найпоширеніші проблеми:
-
неузаконені перепланування, прибудови, мансарди;
-
будинок або його частина, не введені в експлуатацію;
-
площа в документах, яка не збігається з фактичною;
-
для землі — розбіжність фактичних меж із кадастровими, споруди на сусідній ділянці або чужі споруди на ділянці.
Неоформлену частину покупець фактично купує разом із ризиком: її може бути неможливо зареєструвати, а згодом ще й доведеться узаконювати чи знести за власний рахунок.
Земельні ділянки
Перевіряють цільове призначення і вид використання ділянки. Від них залежить, чи можна на ній будувати. Також з'ясовують, чи присвоєно ділянці кадастровий номер і чи внесено межі до Державного земельного кадастру. Землі сільськогосподарського призначення іноземці та іноземні компанії за Земельним кодексом України придбати у власність не можуть, тож для іноземного покупця це питання з'ясовують першим.
Воєнні ризики
Під час воєнного стану додатково варто перевірити, чи не пошкоджений об'єкт обстрілами і чи не подавав продавець заяву на компенсацію за пошкоджене майно. Угоди щодо майна на тимчасово окупованих територіях укласти неможливо. Якщо продавець перебуває за кордоном або в армії і діє за довіреністю, обов'язково перевіряють її дійсність і повноваження представника.
Що робити з результатами
Перевірка закінчується висновком: чи можна купувати, і на яких умовах. Частину ризиків можна усунути до угоди: зняти обтяження, отримати згоду подружжя, узаконити перепланування, зняти мешканців з реєстрації. Решту враховують у договорі: розрахунок через депозит нотаріуса або акредитив, гарантії продавця, обов'язок повернути кошти, якщо угоду визнають недійсною. Якщо ризик не можна ні усунути, ні врахувати, від угоди краще відмовитися. Як іноземцю купити нерухомість в Україні, описано в статті «Купівля нерухомості в Україні іноземцем».
Послуги фірми
-
перевірка нерухомості та земельних ділянок у державних реєстрах;
-
аналіз правовстановчих документів та історії переходу права власності;
-
перевірка продавця, подружжя, інших співвласників і зареєстрованих осіб;
-
письмовий висновок щодо ризиків угоди;
-
підготовка договору з урахуванням виявлених ризиків;
-
супровід угоди до державної реєстрації права власності, зокрема для покупців, які перебувають за кордоном.
