Продовження граничних строків розрахунків за експортом та імпортом: висновок Мінекономіки

Оновлено: листопад 2026

Резиденти, які здійснюють експорт та імпорт товарів, зобов'язані завершити розрахунки у граничні строки, встановлені Національним банком України. Якщо оплату за експортований товар не отримано або імпортний товар не поставлено вчасно, контролюючі органи нараховують пеню. Проте для частини операцій законодавство дозволяє продовжити граничний строк: для цього потрібен висновок Міністерства економіки.

Граничні строки розрахунків у 2026 році

Відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Сьогодні вони визначені постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18:

загальний строк — 180 календарних днів;
для експорту окремих зернових та олійних культур, здійсненого з 1 липня 2026 року, — 150 днів;
для окремих груп товарів строк збільшено до 270 днів. Це експорт сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, труб і комплектувань до залізничного транспорту, а також імпорт окремого промислового обладнання.

Граничні строки не поширюються на операції на суму менше 400 тис. грн, а також на експорт послуг і робіт (крім транспортних), прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав.

Порушення строку тягне пеню в розмірі 0,3% суми неодержаних коштів або вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Хто видає висновок і для яких операцій

За частиною четвертою статті 13 Закону граничний строк може продовжити центральний орган виконавчої влади у сфері економічного розвитку (Мінекономіки), видавши висновок. Механізм визначає Порядок видачі висновку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, зі змінами за постановою від 15.11.2024 № 1310.

Висновок видається лише щодо визначених Порядком категорій операцій, зокрема:

договори виробничої кооперації;
консигнація;
будівництво;
поставки за результатами тендерів;
гарантійне обслуговування;
імпорт складних технічних виробів;
товари спеціального призначення;
окремі види сільськогосподарської продукції, для яких продовження можливе не більше ніж на 180 днів.

Якщо операція не належить до жодної з категорій, висновок отримати неможливо, хоч би якими об'єктивними були причини затримки.

Щодо товарів зі спеціального переліку заява залишається без розгляду. Серед них жива худоба, борошно, цукор, нафтопродукти.

Строк подання — головна пастка

Заяву потрібно подати не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення граничного строку розрахунків. Якщо цей строк пропущено, у видачі висновку відмовлять. Якщо граничний строк уже минув, заява взагалі залишається без розгляду.

На практиці це означає, що ризик затримки треба оцінювати заздалегідь: щойно стає зрозуміло, що виробництво, відвантаження чи оплата не вкладаються у строк.

Документи

Залежно від операції подаються:

заява встановленої форми;
зовнішньоекономічний договір з усіма додатками, специфікаціями та додатковими угодами, з перекладом українською мовою, якщо договір складено іноземною;
митні декларації, інвойси, акти, банківські виписки та інші документи про виконання операції;
документи, що обґрунтовують причини затримки та заявлений строк. Наприклад, листи контрагента, графіки виробництва, транспортні документи, акти про дефекти, сертифікати ТПП;
документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заяву подає не керівник.

Документи подаються в паперовій формі або в електронному вигляді через Портал Дія. Послуга безоплатна. Резидент відповідає за достовірність поданих відомостей.

Розгляд заяви

Рішення про видачу або відмову ухвалюється протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви.
Якщо документи неповні або оформлені з порушеннями, заяву залишають без руху. Заявника повідомляють протягом 3 робочих днів і надають 10 робочих днів для усунення недоліків.
Висновок або вмотивовану відмову надсилають протягом 1 робочого дня після ухвалення рішення. Висновок оформлюється в електронній формі, а відомості про нього оприлюднюються на сайті Мінекономіки.
Новий строк розрахунків рахується з дня, наступного за днем закінчення попереднього граничного строку.

Підстави для відмови

подання заяви пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку;
недостовірні відомості;
відсутність у контракті істотних умов;
непідтвердження заявленого строку документами;
застосування до резидента спеціальних економічних санкцій.

Відмову можна оскаржити до суду.

З практики фірми

Фірма двічі отримувала висновки Мінекономіки для ТОВ «Аплайд Проджектс», яке імпортує з Китаю високовольтне електротехнічне обладнання. Виробництво, монтаж, випробування і транспортування такого обладнання об'єктивно тривають довше за граничний строк НБУ, а пришвидшити технологічний процес неможливо.

Липень 2024 року: граничний строк розрахунків за контрактом продовжено зі 180 до 300 днів. Детальніше.
Квітень 2025 року: для поставки мобільної підстанції 110/10/6 кВ строк продовжено зі 180 до 580 днів. Детальніше.

Обидва випадки показують: якщо тривалість виробничого циклу обґрунтована документами, Мінекономіки готове продовжувати строк суттєво понад загальні 180 днів.

Висновок Мінекономіки та форс-мажор

Висновок — не єдиний інструмент. Якщо виконання договору зупинилося через форс-мажор, перебіг граничного строку і нарахування пені зупиняються на період його дії. Це підтверджується сертифікатом ТПП або довідкою уповноваженої організації країни контрагента. Інструменти мають різні підстави, тож вибір залежить від причини затримки.

Детальніше — у статті про підтвердження форс-мажорних обставин у зовнішньоекономічній діяльності.

Послуги фірми

Аналіз ЗЕД-контракту та оцінка, чи належить операція до категорій, за якими видається висновок.
Розрахунок граничного строку з урахуванням чинних винятків НБУ та строку подання заяви.
Підготовка заяви та пакета документів, подання до Мінекономіки, у тому числі через Портал Дія, і супровід розгляду.
Усунення недоліків у разі залишення заяви без руху.
Оскарження відмови у видачі висновку та захист від валютної пені в адміністративному та судовому порядку.